Війна – це не лише танки, гармати і страшні бої. Це мільйони маленьких і великих людських бід. Необхідність залишити власне житло і тікати з зони активних бойових дій, втрата близької людини, евакуація за кордон, відсутність роботи та коштів. Будь-що із переліку — трагедія.
⠀
Як підтримувати людей і говорити з тими, хто постраждав від війни, — розказують психологи HoldYou.
⠀
🤫 Говоріть спокійно. Якщо відчуваєте сплеск емоцій, краще відкласти розмову доти не зможете транслювати спокій;
⠀
📞 Підтримуйте зв’язок. Розмова не обов’язково повинна бути тривалою та змістовною. Достатньо запитати як справи, як минула ніч/день;
⠀
📲 Дізнайтесь контакти друзів, рідних, сусідів. Всіх, з ким зможете зв’язатись у разі екстреної ситуації;
⠀
🗣 Якщо це доречно (ваш друг знаходиться в безпеці, а не в бомбосховищі), говоріть про звичайні речі, плани, буденні справи. Намагайтесь не обговорювати війну та жахливі новини;
⠀
🫂 Висловлюйте свою підтримку і любов. Забудьте фразу «не переживай». Більш доречно: «[не] розумію, як ти це витримуєш», «[не] уявляю, як тобі самотньо та боляче», «здається тобі дуже важко», «я чую, наскільки ти засмучений», «бачу, як ти переймаєшся»;
⠀
💆♀️ Якщо співрозмовник легко піддається паніці, має травму свідка війни або загалом дуже тривожна та чутлива людина, запитайте, як ви можете допомогти. Дайте змогу виговоритися;
⠀
🧘♀️ Якщо маєте власні дієві способи боротьби з тривогою — розкажіть про них. Декого, до речі, відволікають рутинні справи;
⠀
🙋♀️ Зберігайте спокій та оптимізм. Ви не зможете допомогти, якщо самі перебуватимете у стресовому стані. Спочатку «киснева маска» собі, вже потім — іншим😷
