​​Хронічна апатія чи самообман?

🔴 Якщо поганий стан довго не змінюється і людина хронічно застрягає в складних переживаннях, то існує велика ймовірність, що відбувається намагання дуже сильно обманути себе. І чим важчий стан, тим більший обман.

🟢Хороша новина в тому, що психіка направлена на розкриття обману себе і буде опиратися йому до останнього. І ця напруга – це сигнал від всього організму, що щось воно не туди йде і досить пробувати йти наперекір своїм істинним потребам і бажанням.

💦Висловлюючись алегорично: якщо людина хоче води, то вона довгий час може пробувати задовільняти це бажання чаєм, трохи менше часу соком, кавою, смузі чи віскі. Далі можна критикувати себе за вибагливість і аргументувати тим, що можливо хтось не має навіть чаю, не говорячи про смузі. Можна переконувати, що дарма жалітися на можливість пити хороше віскі. Пробувати замінити американо на капучіно, чи апельсиновий сік на яблучний і запевняти себе, що не все так погано. Але до певного часу, який в кожного свій.

🌱Так само потреба реалізовувати свою самість в повному потенціалі буде пробиватися як паросток через асфальт. А хронічна напруга, незадоволення своїм життям і затяжна апатія – це свідчення того, що людина пробує задавити чи не помічати якесь прагенння своєї людської суті, яке проривється.