🔴На початку активної фази війни психіка працювала в “режимі виживання” – природній реакції на небезпеку. Людина “заморожує” всі емоції, не плаче, інколи не відчуває болю. Це має також фізичні прояви – відсутність апетиту та поганий сон. 🟢Проте психіка не може…
Свята в умовах війниУ більшості людей, які знаходяться у відносній безпеці, наразі виникає сумнів «а чи доречно зараз чомусь радіти, щось святкувати?». Так, так і ще раз так. Якщо ви отримали гарну звістку або просто друзі вам надіслали смішний мем…
Хтось каже, що ненависть нічим не допомагає, хтось каже, що наша русофобія – недостатня.
Про природу злості та ненависті через війну та як з нею впоратися у фотопідбірці.
Емоційне вигорання — це синдром емоційного виснаження та постійної втоми, яка у свою чергу може змінюватися на розчарування та зниження інтересу до певної діяльності. Він може розвиватися через те, що ми перебуваємо під впливом довгострокового стресу. Що може свідчити про…
Одна з найчастіших порад від психолога, яку ми зараз чуємо: розпізнайте та переживайте свої почуття, якими б вони не були.
Нормальне життя людини передбачає причинно-наслідковий зв'язок минулого, теперішнього та майбутнього. Всі життєві події пов’язані між собою і спрямовані на реалізацію життєвого плану особистості.
Як зібратися з думками та повернутися до роботи?
Війна – це не лише танки, гармати і страшні бої. Це мільйони маленьких і великих людських бід. Необхідність залишити власне житло і тікати з зони активних бойових дій, втрата близької людини, евакуація за кордон, відсутність роботи та коштів. Будь-що із переліку — трагедія.
«Як змусити себе поїсти» та «як перестати заїдати стрес». Відповідь одна на обидва запитання: подбати про гормони.
У мирний час більшість людей живе, маючи якийсь запас впевненості у завтрашньому дні. Коли є стабільність, звичність, навіть рутина, які дозволяють деякою мірою шаблонно мислити, сприймати, реагувати і діяти за алгоритмами.